Еритропоетин для ІФА

Erythropoietin (EPO) ELISA – набір реагентів, що визначає кількість еритропоетину у сироватці, культурі клітин або плазмі крові в діапазоні 7-495 mU/mL.

Еритропоетин є глікозильованим білком, його молекулярна маса біля 30000-34000 дальтон, в його складі – 165 амінокислот. Рекомбінантний еритропоетин – адекватна альтернатива нативному білку для використання в імунологічних аналізах.

90% еритропоетину виробляється в ниркових перітубулярних клітинах людини як реакція на зниження вмісту кисню в тканинах. Визначення кількості еритропоетину в сироватці використовується для виявлення причини, що викликає еритроцитоз або анемію.

До підвищення еритропоетину призводять:

• гемолітична / залізодефіцитна / апластична анемії;
• гіпоксія, викликана захворюваннями серцево-судинної системи, розростанням сполучної тканини в легенях (фіброзом), тривалим перебуванням у високогір'ї, присутністю аномального гемоглобіну або використанням фармпрепаратів. В цьому випадку виникає вторинна поліцитемія як відповідь на фізіологічно підвищений рівень білка.

До зниження еритропоетину призводять:

• вторинна анемія (н-р, при нирковій недостатності);
• інші захворювання, коли у вражених нирок знижується здатність виробляти достатню кількість білка;
• істинна поліцитемія (первинний еритроцитоз) – результат неконтрольованої продукції еритроцитів. Таким чином, збільшення гемоглобіну викликає зниження продукції білка;
• відторгнення пересадженої нирки (в цьому випадку рівень еритропоетину використовується як ранній предиктор).

Еритропоетин також використовується для моніторингу стану хворих на СНІД, які приймають Зидовудин (AZT). Його підвищення підтверджує, що анемія на тлі AZT-терапії пов'язана з ураженням еритроцитарного паростка.

Для деяких пухлин, що виробляють еритропоетин, він може бути використаний в якості маркера пухлини для контролю за ефективністю лікування.

Більш детальна інформація про використання даного набору для ІФА знаходиться в інструкції.