У більшості випадків імунна система формує до них толерантність, проте в частини людей вживання певної їжі супроводжується небажаними реакціями. Їх узагальнено називають «харчовою непереносимістю» або «харчовою алергією», хоча ці поняття не є взаємозамінними.
-
Харчова алергія — імунологічно опосередкована реакція на певний компонент їжі (найчастіше на білок). Найвідомішим прикладом є IgE-опосередкована алергія, при якій специфічні IgE зв'язуються з рецепторами на тучних клітинах і базофілах, викликаючи вивільнення медіаторів, зокрема гістаміну.
-
Харчова непереносимість є ширшим поняттям і охоплює стани без класичного IgE-механізму, наприклад лактазну недостатність через порушення перетравлення молочного цукру.
Рис. 1. Імунна відповідь на харчові алергени
Роль кишківника та мікробіому
Кишечник є однією з найбільших зон контакту із зовнішнім середовищем. У нормі постійний контакт із харчовими компонентами сприяє формуванню імунної толерантності за участі антигенпрезентувальних клітин та регуляторних Т-лімфоцитів.
Важливу роль у цьому середовищі відіграє кишковий мікробіом. Коротколанцюгові жирні кислоти (ацетат, пропіонат і бутират), які утворюються бактеріями, впливають на епітеліальний бар'єр, активність імунних клітин та експресію генів. Мікробіом діє як активний посередник між харчуванням та імунітетом.
Імуноглобуліни та підкласи IgG
У формуванні імунної відповіді беруть участь різні класи імуноглобулінів: IgA захищає слизові оболонки, IgM відповідає за первинну гуморальну реакцію, а IgG становить основу циркулюючих антитіл і вторинної імунної відповіді.
Клас IgG поділяється на чотири підкласи з різними функціональними властивостями:
Підкласи антитіл класу IgG
| Характеристика | IgG1 | IgG2 | IgG3 | IgG4 |
| Основна роль | Відповідь на білкові антигени, противірусний та антибактеріальний захист | Відповідь переважно на полісахаридні антигени бактерій | Сильна відповідь на білкові антигени, особливо вірусні | Регуляція імунної відповіді та формування толерантності |
| Активація комплементу | Висока | Помірна/низька | Найвища серед підкласів | Мінімальна |
| Зв’язування з Fc-рецепторами | Високе | Помірне | Високе | Обмежене |
| Роль при алергії | Може брати участь у специфічній імунній відповіді | Обмежена | Обмежена | Пов’язаний із формуванням толерантності до антигенів |
| Характер відповіді | Переважно ефекторний | Переважно антибактеріальний | Виражений прозапальний/ефекторний потенціал | Переважно регуляторний |
Особливий інтерес становить IgG4, оскільки його утворення змінюється при тривалому контакті з антигеном і пов'язане з регуляцією толерантності.
Тренований імунітет та β-глюкан
Окрім класичної адаптивної пам'яті Т- і В-лімфоцитів, клітини вродженої імунної системи здатні набувати довготривалих функціональних змін під дією певних стимулів — це концепція тренованого імунітету. Процес супроводжується перепрограмуванням моноцитів, макрофагів та природних кілерів через зміну метаболізму.
Один із найбільш вивчених стимулів — $\beta$-глюкан (полісахарид із клітинних стінок грибів, дріжджів та зернових). Він запускає сигнальний шлях AKT–mTOR–HIF-1$\alpha$, посилює аеробний гліколіз та змінює цикл трикарбонових кислот, завдяки чому проміжні метаболіти безпосередньо впливають на епігенетичну регуляцію генів.
Рис. 2. Модифікація імунної відповіді β-глюканом
Лабораторна діагностика специфічних IgG
Контакт із харчовими антигенами може супроводжуватися появою специфічних IgG, виявлення яких не слід автоматично трактувати як доказ алергії. Результати розглядаються в контексті клінічних даних і харчових звичок.
Для аналізу застосовуються мультикомпонентні панелі на основі імуноферментного аналізу (ІФА), де харчові антигени фіксовані в лунках планшета. Перевагою таких панелей є оцінка антитіл до великої кількості продуктів з одного зразка. Визначення IgG є зручним додатковим інструментом для стандартизованої оцінки гуморальної відповіді у пацієнтів із тривалими симптомами незрозумілого походження.
